загублювати

-юю, -юєш, недок., розм., рідко, загуби́ти, -гублю́, -гу́биш; мн. загу́блять; док., перех.

1) Через неуважність втрачати що-небудь, забуваючи, залишаючи десь; прот. знаходити. || Ненароком упускати, випускати з рук що-небудь. || Переставати бачити, спостерігати кого-, що-небудь.

2) Частково або повністю втрачати які-небудь особливості, якості і т. ін. Загубити розум.

3) Втрачати кого-, що-небудь, лишатися без когось, чогось.

4) тільки док. Призвести до загибелі, знищити кого-небудь. || Зробити нещасним, занапастити. || Зовсім занедбати, зіпсувати що-небудь. Загубити вік. Загубити себе.

5) Витрачати час марно, по-пустому.